Звернення
Білоконя Віталія Івановича
29000, м. Хмельницький,
вул. Прибузька, 36, кв. 93
тел.  +38067861666

28 січня 2017 року близько 17 години по вул. Проскурівській в м. Хмельницькому, група невідомих осіб, здійснила на мене напад, завдавши тілесні ушкодження та заволодівши грошовими коштами у розмірі 3 тис. грн., особистими речами та документами.

Цього ж таки дня, про дану подію було повідомлено Хмельницьке ВП ГУНП в Хмельницькій області та на місце події прибули працівники поліції, а саме оперуповноважений Черевуля Олександр Володимирович, слідчий Пустовий Олександр Олександрович, спеціаліст Поліщук Г.О. та інші.

Черевуля О.В. відібрав у мене заяву про вчинення кримінального правопорушення та розпитав про обставини справи. Слідчим Пустовим О.О. проведено огляд місця події, за моєї участі та спеціаліста Поліщука Г.О., в ході якого виявлено та зафіксовано за допомогою технічних засобів один слід взуття.

При цьому, в розмові Пустовий О.О. повідомив щоб я приходив завтра розпочнемо пошуки злочинців.

За даним фактом 28.01.2017 року внесено відомості до ЄРДР за №12017240010000599 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України. При цьому, у фабулі було зазначено про застосування до мене «фізичного насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров’я».

29.01.2017 року на місці злочину, я зустрівся із оперуповноваженим Возняківським та через дві години на місце прибули працівники поліції Пустовий, Черевуля та Поліщук, які повідомили, що оглядали прилеглу територію на предмет наявності камер відеоспостереження. Хто саме не пам’ятаю, сказав «дядьку накривайте поляну, все в порядку» та повідомив, що наявіні відео, однак враховуючи, що був вихідний їх можна буде отримати лише у робочий час буднього дня та повідомили щоб я приходив на «Пушкіна у вівторок».

31.01.2017 року я прийшов до Хмельницького відділу поліції та у приміщенні одного із службових кабінетів Возняківський повідомив, що на відеозаписі із Приватбанку жодної дівчини та хлопця з рекламним щитом немає та я їх вигадав. Після цього, на мою вимогу було продемонстровано один із епізодів відеозапису камер спостереження Приватбанку.

Під час, перегляду відеозапису, я помітив незрозумілі затемнення, різкі «стрибки» – зміни часу, а також відсутність на відео дівчини, що стояла з рекламним щитом та хлопця, до яких я звертався за допомогою одразу після нападу, коли злочинці, ще не утекли,  а останні мовчки побігли на місце вчинення злочину.

2 лютого 2017 року проведення досудового розслідування доручено слідчому СВ Хмельницького ВП ГУН в Хмельницькій області Коржуку Віталію Михайловичу.

При зустрічі із слідчим, я повідомив про факт монтажу та клопотав про невідкладне надання для ознайомлення матеріалів справи.

В той же час, слідчий Коржук Віталій Михайлович у відповідь на мої усні клопотання повідомив, що у нього не має часу займатись виключно моєю справою та факту монтажу відеозаписів він перевіряти не буде. Надалі останній підтвердив свої слова свавільною бездіяльність.

 З метою приховування своєї злочинної бездіяльності, а також приховування обставин вчиненого злочину Коржук В.М. не допитував мене у якості потерпілого аж до червня 2017 року.

А з метою створення видимості проведення досудового розслідування та приховування дійсних обставин справи, останнім підроблено протокол допиту потерпілого від 03.02.2017 року.

На виконання ухвали слідчого судді за вказаним фактом ТУ ДБР в м Хмельницькому внесено до ЄРДР відомості за№62019240000000005 про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 366 КК України.

В той же час, слідчий Лисюк Другого слідчого відділу СУ ТУ ДБР, розташованого у м. Хмельницькому Лисюком О.І. до сьогодні не вручив мені пам’ятки про процесуальні права та обов’язки потерпілого та не допитав мене у якості потерпілого.

При цьому, 11.01.2019, 30.01.2019та 15.02.2019 року останнім винесено незаконні постанови про відмову у визнанні мене потерпілим, що скасуванні ухвалами слідчих суддів Хмельницького міськрайонного суду.

Більше того, не зважаючи на покладення ухвалою слідчого судді від 26.02.2019 року на слідчого обов’язку щодо вручення мені пам’ятки про процесуальні права та обов’язки потерпілого станом на 02.03.2019 року ухвала залишається не виконаною.

На моє глибоке переконання, в черговий раз дії та рішення слідчого спрямовані не на повне і всебічне дослідження обставин справи, а на позбавлення мене можливості здійснювати контроль за ходом досудового розслідування та з часом прийняти рішення про закриття кримінального провадження, задля залишення злочинця не покараним.

далі буде …..

• 

• 

• 

• 

• 

• 

• 

• 

•